Протипухлинний засіб групи антиметаболітів, структурний аналог піримідину. Цитотоксична дія гемцитабіну зумовлена пригніченням синтезу ДНК його активними метаболітами.
Форма випуску • Порошок для приготування розчину для інфузій 200мг;
• Порошок для приготування розчину для інфузій 1000мг.
Діюча речовина (склад) Діюча речовина: гемцитабін;
1 флакон містить 200 мг або 1000 мг гемцитабіну (у вигляді гемцитабіну гідрохлориду);
1 мл відновленого розчину для інфузії містить 38 мг гемцитабіну (у вигляді гідрохлориду);
Допоміжні речовини: маніт (E421); натрію ацетат, тригідрат (E262); натрію гідроксид (E524) (3,8 %).
Показання до застосування — недрібноклітинний рак легенів;
— рак молочної залози;
— рак сечового міхура;
— рак яєчників;
— рак жовчних проток;
— рак підшлункової залози.
Фармакологічні властивості Гемцитабін демонструє циклоспецифічність, здебільшого приводячи до загибелі клітин під час синтезу ДНК (S-фаза), а також блокуючи ріст клітин в G1/S-фазі циклу.
Гемцитабін (dFdC) зазнає внутрішньоклітинного метаболізму під дією нуклеозидкіназ з утворенням дифосфатних (dFdCDP) та трифосфатних (dFdCTP) нуклеозидів. Цитотоксичний ефект гемцитабіну зумовлений комбінованою дією дифосфатних та трифосфатних нуклеозидів, що призводить до пригнічення синтезу ДНК. По-перше, дифосфатний нуклеозид пригнічує рибонуклеотидредуктазу, яка каталізує реакції утворення дезоксинуклеозидтрифосфатів, необхідних для синтезу ДНК.
Спосіб застосування Гемцитабін Амакса призначає лише лікар, який має досвід протиракової хіміотерапії.