Октагам

Форма випуску •  5% розчин для ін’єкцій 2,5г/50мл;
• 10% розчин для ін’єкцій 2г/20мл;
• 10% розчин для ін’єкцій 5г/50мл.
Імуноглобулін людський для ін’єкцій.

Діюча речовина (склад) 1 мл розчину для інфузій містить 50 мг білка, не менше 95% якого складає людський нормальний імуноглобулін G, та імуноглобуліну А не менш ніж 200 мкг.

Показання до застосування Замісна терапія:
— синдроми первинного імунодефіциту (вроджена агаммаглобулінемія і гіпогаммаглобулінемія, загальний варіабельний імунодефіцит, важкий комбінований імунодефіцит, синдром Віскотта-Олдрича),
— вторинна гіпогаммаглобулінемія у хворих із хронічною лімфоїдною лейкемією і мієломною хворобою, що супроводжується повторними інфекціями,
— діти з вродженим СНІДом та рецидивними інфекціями.
Імуномодулююча терапія:
— ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура з високим ризиком кровотечі або перед хірургічним втручанням (для корекції кількості тромбоцитів),
— хвороба Кавасакі,
— хвороба Гієна-Барре,
— пересадка кісткового мозку.

Фармакологічні властивості Нормальний імуноглобулін людини містить переважно імуноглобулін G (IgG) із широким спектром антитіл до інфекційних агентів.
Нормальний імуноглобулін людини містить антитіла IgG, присутні в здоровому організмі.
Його отримують з об’єднаного матеріалу не менше ніж 3500 донорів. Розподілення G-підкласів імуноглобуліну приблизно пропорційне такому розподіленню у нативній плазмі людини. Відповідні дози цього медичного препарату можуть відновити патологічно низький рівень імуноглобуліну G до нормального значення.
Механізм дії при показаннях, окрім замісної терапії, визначений не повністю, однак включає імуномодулюючі ефекти.

Спосіб застосування Замісну терапію повинен розпочинати та контролювати лікар, який має досвід лікування імунодефіциту.
Доза та режим дозування залежать від показань.
При замісній терапії доза може бути індивідуальна для кожного пацієнта залежно від фармакокінетичної та клінічної відповіді.